Уроки Доктора Айболита

Звідки беруться хвороби.

Деякі хвороботворні бактерії та віруси дуже сильні. Потрапивши в організм людини, вони можуть відразу викликати хворобу, часто дуже важку.

Лікарі різних країн багато працювали для того, щоб навчитися лікувати і попереджати важкі інфекційні хвороби. Тепер кожній здоровій дитині роблять щеплення проти них.

Щеплення — це введення в організм здорової людини особливої речовини — вакцини.

Інші мікроби, потрапивши в організм, не відразу починають діяти. Вони нібито затаюються і чекають свого часу.

Наприклад,в організмі людини зазвичай перебуває значна кількість бактерій, які можуть викликати ангіну, а людина цією ангіною не захворіє, якщо вона загартована, якщо її організм добре чинить опір мікробам. Та варто організму ослабнути, як бактерії легко потрапляють усередину слизової оболонки і горло запалюється. А зараз давай поміркуємо, чому ослабляється організм? Хвороби виникають не тільки через бактерії та віруси. Існує багато інших, неінфекційних, хвороб. Розглянь уважно малюнки і дай відповідь: чим можуть захворіти діти, які зображені на них.

Як поводитися під час хвороби.

Якщо у тебе з'явилися ознаки хвороби: болить голова, горло або вухо, ти відчуваєш озноб або жар, у тебе раптом зіпсувався настрій, зник апетит, не хочеться ані гуляти, ані гратися, — то, швидше за все, ти захворів.

Як допомогти хворому до приходу лікаря?

Якщо хворого морозить, потрібно:
1. тепло укутати його;
2. надіти шерстяні шкарпетки;
3. обкласти грілками;
4. дати випити чогось теплого (наприклад, чаю з малиною).

Якщо у хворого жар, потрібно:
1. покласти на голову холодний компрес;
2. частіше провітрювати кімнату;
3. частіше давати пити;
4. якщо хворий сильно потіє, частіше змінювати йому білизну.

Будь-якому хворому потрібен спокій.

Першими ознаками багатьох інфекційних хвороб є біль у горлі, кашель і нежить. Що робити в цих випадках?

1. Не робити того, що може погіршити самопочуття. Не можна займатися спортом, перебувати на холоді, пити холодне.
2. Намагайтеся полегшити свій стан: полоскати горло, лягти в ліжко, частіше провітрювати кімнату.
3.Викликати лікаря, який визначить хворобу і призначить лікування.

Чому хворіють діти?

Жодними загартовуваннями і способами життя повністю запобігти дитячим хворобам не можна. Кожна людина у своєму житті має справу з безліччю мікробів. Поки до більшості з них в організмі не буде вироблений імунітет, інфекційні хвороби неминучі. Але завжди знайдеться мікроорганізм, від якого немає захисту. Тому хворіють усі — і діти, і дорослі. І абсолютно не принципово — хворіти або не хворіти. Важливо, як хворіти — наскільки часто і наскільки важко.

Значення слова «імунітет» із теоретичних, медичних позицій пояснити досить важко. Але для нашого з вами взаєморозуміння достатньо такого: імунітет — це здатність організму захищатися. Захищати від всього, що для організму не є природним: від вірусів і бактерій, від отрут, від деяких ліків, від тих, що утворюються в самому організмі аномалій (ракових клітин, наприклад). Як це робиться і що при цьому утворюється — хай знають лікарі.

Ви повинні знати про те, що у новонародженого майже така сама кров, як у його матері, тобто він уже має природжений імунітет до тих інфекційних хвороб, що перенесла мама. Проте це ненадовго, місяці на 3-4 або на 6 (при природному вигодовуванні, зрозуміло). Тому правильно виховувати дитину дуже бажано з моменту народження, щоб до 3-6 місяців зробити її здатною боротися з інфекційними хворобами.

Не викликає сумніву і той факт, що на сам процес формування імунітету впливає ціла низка природжених чинників, що залежать як від стану здоров'я мами і тата, так і від перебігу вагітності. Дорослі, і це, на жаль, типово, замислюються про дитячий імунітет після того, як дитина захворіє (принаймні, дуже і дуже малоймовірно, щоб      зачинаючи, дитину, майбутні батьки думали саме про це). Висновок однозначний — міркуючи у цій статті про імунітет, ми зважаємо на те, що дитина вже є, і не заглиблюватимемося в подробиці, на які ми вже жодним чином не можемо вплинути.

Батьки зобов'язані знати, що головною й абсолютно унікальною відмінною рисою новонародженого є його здатність пристосовуватися до умов навколишнього середовища. Дитина, яку ви принесли з пологового будинку, незначним чином відрізняється за здібностями відстоювати своє право на життя від такого самого малюка, який з'явився на світ де-небудь у печері багато-багато років тому. Діти і дотепер благополучно народжуються на світ у юртах, чумах і вігвамах (пустелях, джунглях, горах, тайзі, тундрі тощо). Новонароджений мало чого боїться, тому що до всього може пристосуватися, якщо йому трішечки допомогти.

Коли ж пристосовуватися немає до чого (ситно, чисто, тепло, не холодно) — системи пристосування просто припиняють функціонувати. Якщо протягом перших двох-трьох місяців життя ви створите для дитини комфортні умови, то надалі існувати без таких умов їй буде дуже і дуже важко.

А життя людське все-таки не дуже коротке. І на шляху вашого малюка рано чи пізно з'являться протяги і калюжі, спекотне сонце і мокрий сніг із дощем, необхідність відвідування дитячого садочка (школи). Хто, озирнувшись навколо, може бути абсолютно переконаний у тому, що не доведеться нашим дітям мерзнути в окопах і прати в ополонці білизну.

Вочевидь, що здатність людини протистояти інфекціям визначається імунітетом, вираженість якого залежить, перш за все, від способу життя. Природжена або набута недостатність імунітету виявляється частими хворобами і, що цілком резонно, сприяє появі у батьків бажання цей самий імунітет поліпшити — бажання цілком природне, особливо якщо вже встигли розгубити все те, що дала Природа новонародженому. Урешті-решт, ну розгубили, ну пішов потяг! Але необхідно щось робити!

Робити необхідно. А спершу знати, що стимулятори імунітету розподіляються на фармакологічні та фізіологічні. Фармакологічні — це конкретні ліки, фізіологічні — це деякі форми нормального (природного, фізіологічного ) способу життя, що дозволяють підсилити імунітет.

Загальний життєвий тонус, загальний рівень здоров’я багато у чому визначається рівнем енерговитрат організму, навантаженням на всі основні системи — і легені, і серце, і судини, і суглоби та ін — усе це повинно працювати. Ну а якщо все працює, то вводяться в дію закони, що дуже близькі до технічних, — для воза реактивний двигун не потрібен, але при хорошому моторі цілком логічними є хороші колеса. Коротше кажучи, імунітет — це не абстрактне поняття. Це конкретна система організму, конкретні органи, що синтезують абсолютно певні захисні речовини. І робота цих самих органів багато в чому залежить від того, як і з яким навантаженням працюють інші системи, про які ми знаємо, які бачимо, які відчуваємо.

А зараз давайте замислимося. На що дитина витрачає енергію?
• На зростання і розвиток;
• на рухову активність;
• на підтримку температури тіла.

А що стосується зростання і розвитку — на це ми особливо вплинути не можемо (тут більше вплив генів, гормонів ). Але рухова активність! Почитати або погуляти ? А підтримка температури тіла — одягнути або не одягнути? І ще одна аналогія з технікою. Чи неправда, безглуздо заправити повний бак бензином і поставити машину в гараж на рік? А напхати в дитину їжі та загнати в ліжко — це як? Ось і виходить, що природних стимуляторів імунітету всього три — голод, холод і фізична активність. У жодному з трьох зазначених напрямів недопустимий екстремізм — не варто свідомо морити дитину голодом, примушувати бігати по  30 км на день і виганяти роздягненою на мороз. Але більш важливо інше: протилежні дії (надмірні їжа і тепло, обмеження рухової активності) дуже швидко призводять до придушення імунітету (часті інфекційні хвороби) або до неправильності імунітет у, тобто, начебто реагує, але не так, як слід (алергічні або інфекційно-алергічні хвороби).

Але чим, скажіть, виявляється в нашій країні любов до дітей? Та к зрозуміло чим — кращий одяг, краща їжа (і те, й інше в достатній кількості), найкрасивіші іграшки (нічого по вулиці бігати, адже татко скільки грошей на «Лего » витратив), а навчання — нам школи замало. Нам би ще японський вивчити та навчитися грати на скрипці. У цілому відповідь на питання «Чому хворіють улюблені діти?» стає більш-менш зрозумілою. І буде цілком логічно, якщо батьки сприймуть цю інформацію до роздуму.

Будьте здоровими!

Вітаміни для дітей

Про грипп

Грип — найвідоміша причина ГРЗ взагалі і ГРВІ зокрема. Найвідоміша — зовсім не означає, що найпоширеніша, така, що зустрічається частіше за інших. У переліку вірусів, що спричиняють ГРВІ, побудованому з урахуванням частоти виникнення хвороб, грип опиниться лише на п’ятому місці.

Найвідоміша — зовсім не означає, що найважча: є і страшніші, важчі, небезпечніші.

Популярність грипу пов'язана, перш за все, з його здатністю викликати епідемії. Коли кожен третій житель конкретного містечка опиняється в ліжку, коли половина класу не приходить до школи — зрозуміло, що така ситуація скрізь обговорюється, і винуватим майже завжди вважають грип, а це, звісно, підтримує сумну славу цього вірусу.

У чому ж полягають особливості грипу? Головна — здатність до мінливості, тобто вірус може принципово змінювати свій антигенний склад. І це призводить до того, що у значної кількості людей повністю відсутній будь-який імунітет, але не імунітет «узагалі», а саме імунітет до цього, нового, не відомого раніше варіанта вірусу грипу.

Учені виділяють три основні різновиди вірусу грипу— А, В і С. Принципові відмінності саме і полягають у здатності змінюватися.

Наприклад, вірус грипу С практично стабільний. І один раз перехворівши, людина майже на все життя має імунітет, тобто захворіти на грип С можна лише під час першої зустрічі з ним. Оскільки вірус поширений, стає зрозумілим, що дорослі на грип С майже ніколи не хворіють. На нього хворіють діти.

Вірус грипу В змінюється, але помірно. Якщо грип С — хвороба винятково дітей, то грип В — переважно дітей. Вірус грипу А найпідступніший, саме він, постійно міняючись, викликає епідемії.

Принциповий момент: важкість самого захворювання мало пов'язана з тим, як цей вірус називається: грип А або грип В, хоча грип С переноситься, як правило, легше.

Засоби масової інформації епізодично розповідають про наближення «страшної епідемії грипу», але це зовсім не свідчить проте, що цей вірус викликає захворювання важче або небезпечніше. «Страшна епідемія» — означає те, що наближається вірус, який істотно змінився, — вірус, до якого у більшості населення відсутній імунітет. Отже, кількість хворих буде значною. У цьому, ще раз підкреслюю, полягає зміст страшних епідемій — саме в кількості хворих, а не в тяжкості конкретної хвороби.

Пояснимо певні закономірності, що демонструють відмінності у захворюваності на різні види вірусу грипу.

Вірус грипу С. Як уже йшлося, вірус практично не схильний до змін. Постійно та активно циркулює серед населення. Одноразово перехворівши, можна отримати імунітет на все життя. Тому на грип С хворіють винятково діти. Звісно, що епідемії неможливі, зустрічаються як поодинокі випадки захворювання, так і невеликі спалахи в дитячих колективах.

Вірус грипу В. Оскільки вірус схильний до антигенного дрейфу (а ми вже знаємо, що це таке), то щорічно з'являється новий варіант, що помірно змінився. Цей змінений вірус може викликати захворювання у значної кількості людей. Хворіють, перш за все, діти — адже вони з цим вірусом ще не мали справи. Хворіють дорослі. Ті, які раніше хворіли на грип, тобто мають в організмі нехай і недостатньо специфічні, але хоч якісь антитіла,— ті перенесуть хворобу легко. Ті ж, хто хворів давно, або не хворів, або втратив імунітет через літній вік або інші хвороби,—ті хворіють важко.

Вірус грипу А. Щорічний розвиток подій відбувається практично за тим самим сценарієм, що написаний для вірусу грипу В, тобто з'являються нові варіанти, обумовлені все тим самим антигенним дрейфом, і захворюваність іде за тими самими закономірностями: діти — часто, дорослі — рідше і легше, люди похилого віку і хворі — важко.

Іноді відбуватиметься те, про що ми вже писали, але ще раз повторюємо — через крайню важливість: виникає ситуація, коли різні віруси грипу обмінюються між собою антигенами (антигенний шифт), і тоді з'являється принципово нова комбінація Н і N, комбінація, до якої у жодної людини на Землі немає імунітету.

Саме антигенний шифт вірусу грипу А і спричиняє виникнення не просто епідемії грипу, а пандемії грипу.

Пандемія грипу — це епідемія, що охоплює безліч країн і континентів, фактично — весь світ. Історія людства знає декілька пандемій грипу. Кожна така пандемія — величезна кількість хворих і померлих, величезні економічні втрати. Найвідоміша, сумно знаменита пандемія — це «іспанка», або іспанський грип — А(H1N1). «Іспанка» — найстрашніша, найтрагічніша пандемія грипу. Абсолютно достовірних відомостей немає, але, за висновками деяких досліджень, у 1918-1919 рр. людство заплатило грипу А ціну в 40-50 мільйонів (!!!) життів.

Азіатський грип. Вірус А(H2N2). Пандемія — в 1957-1958 рр. Два мільйони загиблих.

Гонконзький грип — А(H3N2). 1968-1969. Один мільйон.

Новий різновид вірусу грипу, що одного разу з'явився на Землі, — грип А розповсюджується серед людей і викликає пандемію. Але після цього вірус нікуди не зникає. Продовжує циркулювати в людському суспільстві й спричиняє епізодичні випадки хвороби. Але, оскільки у більшості людей до цього типу вірусу антитіла є вже, епідемія стає неможливою.

Проте, чим далі в часі відходить людство від пандемії, тим менше серед нас залишається людей з антитілами до конкретного варіанта вірусу. Адже зрозуміло, що в 1959 році (після завершення пандемії азіатського грипу) на Землі мешкали мільярди людей з імунітетом до грипу А(H2N2). Минали роки. Кількість осіб, які мають антитіла до А(H2N2), зменшилася. І можна знову чекати епідемії від цього вірусу.

Утішає тут лише одне — якщо вже чекати епідемії А(H2N2), то лікарі й учені знають саме про цей варіант вірусу майже все: вікові та епідеміологічні особливості захворювання, характерні симптоми, можливі ускладнення, тобто чекати неприємно, але, принаймні, відомо, саме що чекати. А ось при появі принципово нового вірусу привід для хвилювань більш ніж реальний.

Якщо ми заговорили про симптоми, епідеміологічні особливості та ін., то розглянемо все це детальніше.

Отже, вірус грипу поширений у всіх країнах і на всіх континентах. Пік захворюваності, як правило, припадає на холодні (зимові) місяці. Багато в чому це пояснюється активнішим, тіснішим спілкуванням людей (дітей) у школах, дитячих садах, транспорті. Знову-таки, обмін повітря в житлових приміщеннях незрівняний із таким самим у теплу пору року. Вікна зачинені, усі борються з протягами і бережуть тепло настільки активно, що провітрювання приміщень розглядається як намагання заморозити оточуючих. Основний спосіб передачі вірусу від людини до людини — повітряно-краплинний. Кашель і чхання, плюс транспорт і приміщення з відсутнім повітрообміном, плюс скупчення людей — логічний і передбачений результат: швидке розповсюдження інфекції, епідемії.  У повітрі вірус грипу зберігає свою активність до чотирьох годин. До речі, і тут є певні особливості — стійкість грипу А вища, ніж у грипу В. Але обидва віруси «люблять» низькі температури — оптимальна цифра близько 4 °С. Вимовляючи слово «люблять», ми маємо на увазі, що саме  при такій температурі вірус тривалий час зберігається. У той же час ідеальна температура для розмноження — це температура людського тіла. Вірус, що міститься в краплях слини і мокроти, після того як ці краплі висохнуть і осядуть, наприклад, на постільну білизну, зберігає свою активність близько двох тижнів, а в кімнатному пилу — до 5 тижнів! Дуже цікава ілюстрація відносно стійкості вірусу. Проведені дослідження, які доводять, що вірус грипу може тривалий час зберігатися на грошових купюрах. І описане явище здатне неабиякою мірою впливати на інтенсивність епідеміологічного процесу.

Найбільш стійким є штам H3N2: у висохлих на папері носових виділеннях він зберігає активність до 17 днів! У той же час практично всі засоби дезінфекції легко вбивають вірус грипу, а стандартне вологе прибирання з використанням цих засобів — відмінний спосіб знезараження приміщень. А якщо додати провітрювання приміщень і прання білизни — отже, локальна перемога над вірусом стає більш ніж реальною. Інкубаційний період при грипі — від одного до трьох днів. Хворий здатний заражати за 24 години до появи перших симптомів. Це, до речі, один із чинників, що роблять неможливим запобігання розповсюдженню інфекції різними обмеженнями на поїздки і карантинними заходами. Початок захворювання майже завжди гострий: тобто практично не буває такого, щоб сьогодні температура тіла була 37,5 °С , завтра 38 °С , післязавтра 39 °С . Як правило, усе відбувається швидше: годину тому нібито все було гаразд — і раптом 39 °С, озноб і голова болить. Середня тривалість гарячкового періоду — 3–5 днів, але слід ураховувати той факт, що хворий залишається заразливим 1–2 дні й після нормалізації температури тіла.

Симптоми грипу не специфічні: тобто немає при грипі нічого такого, що не може спостерігатися при інших ГРВІ.

Якщо порівнювати з основними вірусами, то спостерігається тенденція до того, що підвищення температури більш виражене, частіше виникають м’язові та головні болі, менш виражена нежить. Інакше кажучи, головний і найбільш характерний симптом грипу — це незакладений ніс, кашель і температура тіла 37,5 °С, цей стан називається «погано взагалі». Тут має сенс відзначити, що принциповою особливістю, тепер уже не вірусу грипу, а власне хвороби під назвою «грип », є домінування загальнотоксичного синдрому над синдромом ураження респіраторного тракту. Проте, ця принципова особливість звертає на себе увагу саме в перші дні хвороби, а в міру нормалізації температури та поліпшення загального стану на першому плані опиняються катаральні явища (кашель, закладений ніс тощо).

Для того щоб завершити розгляд теми грипу, нам залишилося, власне, звернути увагу на те, що більшість способів діагностики, профілактики і лікування є однаковими для всіх ГРВІ. І немає таких ускладнень, що можуть  спостерігатися при грипі, але принципово неможливі  при інших ГРВІ.

Будьте здоровими!